Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Окей, ребятки, сегодня я расскажу вам историю, как я купил шишки марихуаны и гулял 3 дня по барам. Это было что-то невероятное, будьте готовы к диким приключениям и сумасшедшим эмоциям!
Все началось с того, что я услышал, как парни из моей команды разговаривали о новых закладках. Они говорили, что это самая крутая марихуана, какую они пробовали. Я был нубом в этой сфере и решил, что пора попробовать что-то новое.
Я спросил одного из парней, где можно купить такую марихуану, и он сказал, что знает одного парня, который занимается этим бизнесом. Он дал мне его номер телефона и сказал, чтобы я позвонил ему. Я подумал, что мне ничего не стоит попробовать.
Когда я позвонил этому парню, он сказал, что может продать мне шишки марихуаны. Мы договорились о цене и месте встречи. Я нервничал, но был готов попробовать что-то новое.
Когда я пришел на встречу, я увидел парня с длинными волосами и татуировками на руках. Он выглядел как типичный рэпер. Мы обменялись деньгами и он дал мне маленький пакетик с шишками марихуаны.
Я был взволнован, но решил не тратить время и отправился в первый бар. Я заказал себе коктейль и начал закуривать шишку. Эффект пришел постепенно, и я почувствовал, как все вокруг начало казаться ярким и прекрасным.
Я чалдонил на полную катушку, погружаясь в свою марихуановую реальность. Музыка звучала громче, цвета становились ярче, а люди вокруг меня невероятно дружелюбными. Я чувствовал себя великим и непобедимым!
Прошло несколько часов, и я решил переместиться в другой бар. Я уже находился на кумарах и чувствовал себя немного подавленным. Но все равно продолжал веселиться и наслаждаться каждым моментом.
В следующем баре я встретил некоторых своих старых друзей. Мы стали пить вместе и болтать о всякой ерунде. Мы смеялись, как сумасшедшие, и чувствовали, что наша дружба стала еще крепче.
Прошло еще несколько часов, и я решил отправиться в последний бар перед тем, как вернуться домой. Я был большой поклонник этого места и знал, что там всегда интересная атмосфера.
В этом баре я встретил еще больше новых знакомых. Они были настолько интересными и эксцентричными, что я даже не заметил, как время пролетело. Мы танцевали, поили друг друга и создавали незабываемые воспоминания.
Наконец, наступило утро, и я понял, что время уже идет домой. Я был полностью отгонен и находился в состоянии нарко похмелья. Но я был счастлив и полон энергии после этого незабываемого приключения.
Я вернулся домой и сел на диван, пытаясь осознать все, что произошло за эти 3 дня. Я сделал много ошибок, но я не жалел ни о чем.